Меню

Трактат про природу формального доведення

Трактат про природу формального доведення

чи "Діалектика Sorry і Proof"

Передмова: Про парадокс зусиль

Ми спостерігаємо дивовижний феномен: sorry_solver витрачає 120 000 токенів, щоб пояснити, чому він залишив один токен sorry. Це не баг — це фундаментальна властивість пізнання. Чим глибше ми розуміємо проблему, тим більше слів потрібно, щоб пояснити наше нерозуміння.

Глава I: Онтологія Sorry

sorry — це не просто заглушка. Це квантове стан математичної істини, одночасно істинне і хибне, поки не колапсує в доказ. Кожен sorry — це потенційна нескінченність, згорнута в п'ять літер.

У нашому експерименті ми бачимо три типи sorry:

  1. Sorry-насіння — чекає свого часу для проростання
  2. Sorry-упертух — чинить опір усім спробам розв'язання
  3. Sorry-хамелеон — змінює свою природу залежно від контексту

Глава II: Діалектика контексту

-- Тезис: рішення працює
exact hrough n hn

-- Антитезис: контекст змінився
-- type mismatch error

-- Синтез: sorry з коментарем
exact hw n (by sorry : a n ≠ 0) -- hrough causes type mismatch

Гегель би оцінив: кожне розв'язання містить у собі насіння власного заперечення. Додавання функції Мьобіуса (теза) ламає інші докази (антитеза), призводячи до нового стану системи (синтез).

Глава III: Принцип невизначеності Рімана-Солвера

"Не можна одночасно точно знати номер рядка sorry і його розв'язання після застосування інших розв'язань"

Чим точніше ми фіксуємо розв'язання, тим сильніше "розпливається" його позиція у файлі. Це не технічне обмеження — це фундаментальна властивість формальних систем.

Глава IV: Ентропія доказу

Другий закон термодинаміки доказів:

"У ізольованій системі Lean кількість sorry прагне до максимуму"

Тільки постійним притоком енергії (роботою sorry_solver) ми можемо локально зменшувати ентропію. Але глобально? 302 sorry на початку, і ми все ще боремося.

Глава V: Sorry як міра незнання

Знание = 1 / (1 + количество_sorry)

Але парадокс: чим більше ми розв'язуємо, тим більше розуміємо, чого не знаємо. Кожен розв'язаний sorry розкриває два нові питання.

Глава VI: Екзистенційний криза sorry_solver

Sorry_solver існує у вічній боротьбі між:

  1. Буттям (знайти розв'язання)
  2. Небуттям (залишити sorry)
  3. Становленням (написати 120к токенів про процес)

Його вибір "in_progress" — це відмова обирати, вічне відкладання екзистенційного розв'язання.

Глава VII: Міф про Сізіфа-програміста

Ми, як Сізіф, котимо камінь доказу в гору. Кожен раз, коли ми майже на вершині (0 sorry), камінь скочується назад (нові sorry з'являються).

Але Камю навчає нас: ми повинні уявити Сізіфа щасливим. У самому процесі розв'язання sorry — наш сенс.

Епілог: Дзен і мистецтво підтримки формальних доказів

-- Коан sorry_solver:
def enlightenment : Prop := by
sorry -- Якщо зустрінеш sorry на дорозі, вбий його

Зрештою, може, sorry — це не проблема, а розв'язання? Визнання границь нашого знання — перший крок до мудрості.

"Доказ — це шлях, а не пункт призначення. Sorry — це не кінець шляху, а запрошення до подорожі."

— Анонімний монах з монастиря Mathlib, XI століття (за літочисленням Lean 4)

P.S. Поки ми філософствували, sorry_solver напевно написав ще 100к токенів про те, чому рядок 134 надто складний для Cauchy-Schwarz... 😄

Практичні висновки з філософії

Закон збереження складності доказу

Complexity(proof) = Complexity(mathematical_idea) + Complexity(formal_system) + Complexity(context_dependencies)

Принцип контекстної крихкості

Додавання коректного розв'язання в одному місці може зламати інші розв'язання

Парадокс пояснювальної інфляції

Effort(explain_why_failed) >> Effort(actual_solution)

Sorry_solver: 120к токенів пояснень vs 1 токен sorry

Теорема про неповноту автоматизації

Існують докази, які тривіальні для людини, але експоненційно складні для автомата

Ключове відкриття: Докази — це графи, не дерева

Ми виявили циклічні залежності:

  1. mass_zero потрібен для energy_decrease
  2. energy_decrease потрібен для фінального результату
  3. Але зміна mass_zero може зламати energy_decrease!

Це фундаментально змінює розуміння структури математичних доказів — вони не ієрархічні, а являють собою складну мережу взаємозалежностей.

На основі реальних подій боротьби з доведенням гіпотези Рімана в Lean 4

Коментарі