Ви працюєте в компанії вже три роки. Здається, все гаразд: стабільність, звичні завдання, зрозумілий графік. Але — немає кар'єрного зростання, підвищення зарплати, нових проєктів. У зоні комфорту стає тісно і незатишно. Хоча формально вас ніхто не звільняє. Знайомо?
У цього явища є назва — quiet firing або «тихе звільнення». Набагато частіше згадують протилежну практику — «тихий відхід». Це коли спеціаліст працює строго за розкладом, відмовляється працювати «на максимум» і намагається абстрагуватися від робочої метушні. По суті, це своєрідна форма пасивного опору, що нагадує китайський рух Тан Пін. Перші прояви фіксувалися ще в 2009 році, але широке поширення явище отримало в 2023-му, коли його підхопило покоління Z. «Тихий відхід» можна легко протиставити культурі продуктивності та досягнень.
На противагу цій тенденції і з'явився феномен «quiet firing» — дзеркальна стратегія компаній. Термін новий, але сама практика відома давно: роботодавці створюють умови, за яких співробітнику стає простіше піти самому. Але на мою думку, сучасна версія набагато небезпечніша. У цьому тексті розберемося, що таке «тихе звільнення», чому воно виникає і чим загрожує.
Заморожування
Quiet firing — це свого роду заморожування співробітника, що залишає його в підвішеному стані. Найчастіше воно пов'язане з неефективним керівництвом. Формально ніхто нікого не збирається звільняти чи скорочувати. Але працівник залишається без зворотного зв'язку (а якщо він є, то дуже формальний), підвищення і доступу до нової інформації.
Інший тривожний сигнал — зменшення обсягу завдань. Спочатку це може навіть радувати, але з часом стає очевидним: на відміну від колег, співробітник більше не залучається до нових проєктів, бо його просто туди не запрошують.
У деяких компаніях тихе звільнення — це майже вбудований процес: немає жорстких, однозначних рішень — тільки мляве «очікування», коли людина піде сама.
Для бізнесу це вигідно: не потрібно платити компенсації, немає гучних скандалів і репутаційних втрат. Пряме звільнення тягне юридичні та фінансові ризики, а тихе звільнення дозволяє «м'яко» позбутися людини або принаймні знизити її ініціативність.
Для співробітника це схоже на бомбу уповільненої дії — прихована загроза для кар'єри.
Тихі ризики
Головна небезпека — в непомітності процесу. Перші місяці майже нічого не відчувається. Лише поступово виникає почуття недооціненості, яке переростає в емоційне виснаження.
Ризик №1: Вигорання. Робота втрачає цінність, перетворюється на безглузду рутину, і з часом це може призвести до професійного вигорання.
Ризик №2: Втрата компетенцій. Без нових проєктів навички неминуче деградують. Потрапивши в пастку quiet firing на кілька років, легко втратити конкурентоспроможність і «притупити» скіли.
Ризик №3: Фінансова стагнація. В умовах нестабільної економіки відсутність зростання зарплати стає особливо болісною. Якщо дохід залишається на місці, а ринок рухається вперед, розрив відчувається все сильніше.
Як вийти з Quiet firing
Я прихильник того, що з будь-якої ситуації можна витягти користь. Навіть неприємна практика quiet firing відкриває можливості.
Перше, що варто зробити — розібратися в ситуації. Не чекайте, що все зміниться само собою. Поговоріть з керівником, постарайтеся побачити загальну картину. Але й не будуйте ілюзій: новий проєкт не з'явиться раптово, а ставка не зросте автоматично.
Далі — перевірте ринок праці. Не звільняючись, вивчіть вакансії, вимоги і тверезо оцініть свої навички. Це дозволить зрозуміти реальну вартість себе як спеціаліста і намітити шляхи розвитку.
Quiet firing — це зона відповідальності співробітника. Компанії рідко будуть вирішувати проблему, але саме у вас є шанс перетворити кризу на новий старт.
Детальніше про кар'єру в IT і про те, як її будувати в світі, що постійно змінюється, я розповідаю в своєму телеграм‑каналі. Буду радий вашій підписці!
Коментарі