Фрилансери та навіть цілі компанії почали заробляти на виправленні помилок у програмному забезпеченні, створеному вайб-кодерами. Так, у 404Media звернули увагу на те, що в LinkedIn з'явилися профілі «спеціалістів з очищення вайб-коду».
Журналісти не змогли підтвердити, чи справді ці люди мають таку спеціалізацію, але мем уже набирає популярність.
Пізніше редакції все ж таки вдалося знайти реальних спеціалістів. «Я пропоную послуги з виправлення вайб-коду вже близько двох років, починаючи з кінця 2023 року. Зараз я регулярно працюю приблизно з 15-20 клієнтами, а також виконую разові проекти протягом року», — написав один із таких розробників на ім'я Хамід Сіддікі. За його словами, «все більше розробників і невеликих команд відчувають труднощі з покращенням коду, згенерованого ШІ, який був функціональним, але не мав необхідної „відшліфованості“ чи „атмосфери“, щоб відповідати їхньому баченню».
Сіддікі розповів, що поширені проблеми, які він виправляє в проектах, включають неузгоджений UI/UX-дизайн в інтерфейсах, згенерованих ШІ, погано оптимізований код, що впливає на продуктивність, нерівно розташовані елементи брендингу та функції, які працюють, але здаються незграбними чи неінтуїтивними. Він також поділився, що часто доопрацьовує кольорові схеми, анімацію та макети.
Сіддікі — один із десятків користувачів платформи Fiverr, які тепер пропонують подібні послуги.
Крім того, компанії з розробки програмного забезпечення, зокрема Ulam Labs, теж пропонують ці послуги.
«Створили щось швидко? Тепер час зробити це надійним. Ми знаємо, як це буває. Потрібно було діяти швидко, випустити MVP [мінімально життєздатний продукт] і перевірити ідею. Але тепер технічний борг стримує: відсутність тестів, хитка архітектура, CI/CD [безперервна інтеграція та безперервна поставка/розгортання] — це просто мрія, а кожна зміна відчувається як знешкодження бомби. Ось тут-то й з'являємося ми», — йдеться на сайті Ulam Labs.
Сватантра Сохні, творець VibeCodeFixers.com, сайту для авторів проектів вайб-кодингу, яким потрібна допомога досвідчених розробників, каже, що майже 300 професіоналів уже розмістили свої профілі на платформі. Він додав, що наразі VibeCodeFixers.com зв'язав з фіксаторами всього 30-40 таких проектів, але сам автор проекту зараз зосереджений на залученні на платформу якнайбільшої кількості розробників.
Сохні зазначив, що сам почав займатися вайб-кодингом ще до того, як Андрей Карпати у лютому вигадав цей термін. Він придбав кілька доменів, зокрема VibeCodeFixers.com, оскільки йому часто доводилося звертатися по допомогу до експертів для власних проектів. У березні сайт привернув велику увагу на X і з тих пір поступово нарощує кількість користувачів.
Сохні також написав «Звіт про дослідження спільноти вайб-кодингу», заснований на інтерв'ю з нетехнічними спеціалістами. У ньому було виявлено багато тих же проблем, що й у Сіддікі, переважно через те, що існуючі функції часто перестають працювати при додаванні нових.
«Більшість цих вайб-кодерів — або менеджери з продукту, або продавці, або власники малого бізнесу, і вони думають, що можуть щось створити. Тому для них це радше прототипування. Вайб-кодинг зараз перебуває в дитинстві. Дуже зручно уявляти бажаний прототип, але я не думаю, що такі розробники справді націлені на те, щоб зробити його схожим на додаток промислового рівня», — сказав Сохні.
Ще одна серйозна проблема, яку позначив розробник, — це «спалення кредитів», тобто гроші, які вайб-кодери витрачають на оплату використання ШІ при додаванні нових функцій, що порушують роботу існуючих. Теоретично, почати проект спочатку може бути дешевше та ефективніше, але люди прив'язуються до свого першого проекту. Саме на цьому етапі вони приходять на VibeCodeFixers.com.
При цьому Сохні впевнений, що вайб-кодинг нікуди не дінеться, як і розробники. «Мені здається, що роль людей-розробників буде трохи обмежена, але нам все одно знадобляться люди, щоб тримати ШІ на повідку», — підсумував він.
Раніше співзасновник і президент OpenAI Грег Брокман заявив, що поки інструменти вайб-кодингу забрали у людей лише найцікавішу частину роботи, а останнім доводиться займатися рутиною. За його словами, інженерам доводиться займатися «невеселими» речами, зокрема налагодженням і розгортанням коду. Брокман сподівається, що ШІ стане кращим у цих завданнях і буде «повноцінним ШІ-співробітником», якому можна делегувати рутинну роботу.
А в бюлетені Fast Company йдеться, що першим «вбивчим додатком» для генеративного штучного інтелекту стане саме програмування. Вже зараз половина всіх випадків використання великих мовних моделей припадає на написання комп'ютерного коду, пишуть аналітики.
Коментарі